1. Орфографічний словник української мови

учаровувати

учаро́вувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. учаровувати — УЧАРО́ВУВАТИ (ВЧАРО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УЧАРУВА́ТИ (ВЧАРУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., кого. 1. Те саме, що зачаро́вувати 1. – Ти вчарувала його. Дала йому якесь дання (І. Франко). 2. Те саме, що зачаро́вувати 2. – Хіба я гірша за ту вашу західнячку?... Словник української мови у 20 томах
  2. учаровувати — (вчаровувати), -ую, -уєш, недок., учарувати (вчарувати), -ую, -уєш, док., перех. 1》 Те саме, що зачаровувати 1). 2》 Те саме, що зачаровувати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. учаровувати — ЗАЧАРО́ВУВАТИ (справляючи надзвичайно приємне враження, викликати почуття захоплення своєю привабливістю, чарівністю), ЗАВОРО́ЖУВАТИ, ЧАРУВА́ТИ, УЧАРО́ВУВАТИ (ВЧАРО́ВУВАТИ) рідше, ЗАХО́ПЛЮВАТИ, ПІДКОРЯ́ТИ, ПОКОРЯ́ТИ, ПОЛОНИ́ТИ, ЗАПОЛО́НЮВАТИ... Словник синонімів української мови
  4. учаровувати — УЧАРО́ВУВАТИ (ВЧАРО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УЧАРУВА́ТИ (ВЧАРУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. 1. Те саме, що зачаро́вувати 1. — Ти вчарувала його. Дала йому якесь дання (Фр., І, 1955, 88). 2. То саме, що зачаро́вувати... Словник української мови в 11 томах