учителька

учи́телька

іменник жіночого роду, істота

* Але: дві, три, чотири учи́тельки

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. учителька — [ўчитеил'ка] = вчителька -л'кие, д. і м. -л'ц'і, мн. ўчиетеил'ки, ўчиетеил'ок дв'і ўчитеил'кие Орфоепічний словник української мови
  2. учителька — УЧИ́ТЕЛЬКА (ВЧИ́ТЕЛЬКА), и, ж. Жін. до учи́тель. – Здрастуй... одчини школу .. я приїхала до вас за вчительку (М. Коцюбинський); Артем звів голову і, одверто дивлячись учительці в лице, сказав: – Я вже тепер більше не буду ніколи [лаятися] (А. Словник української мови у 20 томах
  3. учителька — (вчителька), -и. Жін. до учитель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. учителька — Учи́телька, -льки, -льці; -тельки́, -тельо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. учителька — УЧИ́ТЕЛЬКА (ВЧИ́ТЕЛЬКА), и, ж. Жін. до учи́тель. — Здрастуй… одчини школу.. я приїхала до вас за вчительку (Коцюб., І, 1955, 310); Артем звів голову і, одверто дивлячись учительці в лице, сказав: — Я вже тепер більше не буду ніколи [лаятися] (Головко... Словник української мови в 11 томах
  6. учителька — Учителька, -ки ж. Учительница. Словник української мови Грінченка