1. Орфографічний словник української мови

ущасливлювати

ущасли́влювати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ущасливлювати — УЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ (ВЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УЩАСЛИ́ВИТИ (ВЩАСЛИ́ВИТИ), влю, виш; мн. ущасли́влять; док., кого. Робити щасливим кого-небудь. – Я вдячний вам навіть за ті ілюзії, котрі хоч кілька день ущасливлювали мене (І. Словник української мови у 20 томах
  2. ущасливлювати — (вщасливлювати), -юю, -юєш, недок., ущасливити (вщасливити), -влю, -виш; мн. ущасливлять; док., перех. Робити щасливим кого-небудь. || чим. Робити честь кому-небудь своєю присутністю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ущасливлювати — ОЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ (робити щасливим кого-небудь), ЩАСЛИ́ВИТИ, УЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ (ВЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ). — Док.: ощасли́вити, ущасли́вити (вщасли́вити), ощасти́ти заст. Словник синонімів української мови
  4. ущасливлювати — УЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ (ВЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УЩАСЛИ́ВИТИ (ВЩАСЛИ́ВИТИ), влю, виш; мн. ущасли́влять; док., перех. Робити щасливим кого-небудь. — Я вдячний вам навіть за ті ілюзії, котрі хоч кілька день ущасливлювали мене (Фр. Словник української мови в 11 томах