1. Орфографічний словник української мови

факельник

фа́кельник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. факельник — ФА́КЕЛЬНИК, а, ч. 1. заст. Людина в спеціальному траурному одязі, що несе факел у похоронній процесії. – Заїхав я раз одному факельникові з похоронного бюро по пиці, а він мені (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека). Словник української мови у 20 томах
  2. факельник — -а, ч. 1》 заст. Людина в спеціальному траурному одязі, що несе факел у похоронній процесії. 2》 Той, хто підпалює що-небудь за допомогою факела; палій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. факельник — ПАЛІ́Й (винний у підпалі), ПІДПА́ЛЮВАЧ, ФА́КЕЛЬНИК (той, хто підпалює за допомогою факела). В селянських очах загорілась та шалена злоба, яка виникає лише до конокрадів та паліїв (М. Словник синонімів української мови
  4. факельник — ФА́КЕЛЬНИК, а, ч. 1. заст. Людина в спеціальному траурному одязі, що несе факел у похоронній процесії. — Заїхав я раз одному факельникові з похоронного бюро по пиці, а він мені (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 43). Словник української мови в 11 томах