факельник
фа́кельник
-а, ч.
1》 заст. Людина в спеціальному траурному одязі, що несе факел у похоронній процесії.
2》 Той, хто підпалює що-небудь за допомогою факела; палій.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- факельник — фа́кельник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- факельник — ФА́КЕЛЬНИК, а, ч. 1. заст. Людина в спеціальному траурному одязі, що несе факел у похоронній процесії. – Заїхав я раз одному факельникові з похоронного бюро по пиці, а він мені (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека). Словник української мови у 20 томах
- факельник — ПАЛІ́Й (винний у підпалі), ПІДПА́ЛЮВАЧ, ФА́КЕЛЬНИК (той, хто підпалює за допомогою факела). В селянських очах загорілась та шалена злоба, яка виникає лише до конокрадів та паліїв (М. Словник синонімів української мови
- факельник — ФА́КЕЛЬНИК, а, ч. 1. заст. Людина в спеціальному траурному одязі, що несе факел у похоронній процесії. — Заїхав я раз одному факельникові з похоронного бюро по пиці, а він мені (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 43). Словник української мови в 11 томах