фарбувати
фарбува́ти
дієслово недоконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фарбувати — (покривати фарбою за вже відомими контурами) малювати, зафарбовувати. Словник синонімів Полюги
- фарбувати — (рідину) забарвлювати; (брови) малювати; (лишати сліди) (- фарбовані речі) бруднити <�мастити> фарбою. Словник синонімів Караванського
- фарбувати — ФАРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. 1. Покривати чи просочувати щось фарбою або речовиною, що містить фарбу. [Прісцілла:] А се прийшла зо мною .. Словник української мови у 20 томах
- фарбувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Покривати чи просочувати щось фарбою або речовиною, що містить фарбу. 2》 Забарвлювати собою (про рідину певного кольору). || Робити червоним, надавати червонястого відтінку чому-небудь (про сонячні промені, вогонь і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- фарбувати — ЗАБА́РВЛЮВАТИ (надавати чому-небудь певної барви, кольору), ЗАФАРБО́ВУВАТИ, ФАРБУВА́ТИ, ЗАКРА́ШУВАТИ розм., КРА́СИ́ТИ розм., ОБА́РВЛЮВАТИ рідше, БА́РВИТИ рідко, ЗАФА́РБЛЮВАТИ рідко, ОФА́РБЛЮВАТИ рідко, ОФАРБО́ВУВАТИ рідко; РОЗФАРБО́ВУВАТИ... Словник синонімів української мови
- фарбувати — Фарбува́ти, -бу́ю, -бу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- фарбувати — ФАРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Покривати чи просочувати щось фарбою або речовиною, що містить фарбу. [Прісцілла:] А се прийшла зо мною.. дівчина, що в нас нитки фарбує (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- фарбувати — Фарбувати, -бую, -єш гл. Окрашивать, красить. Желех. см. хварбувати. Словник української мови Грінченка