фасет

фасе́т

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фасет — див. грань Словник чужослів Павло Штепа
  2. фасет — ФАСЕ́Т, а, ч., спец. Те саме, що фасе́тка. Фасет дзеркала; Фасет каменя. Словник української мови у 20 томах
  3. фасет — -а, ч., спец. Те саме, що фасетка. Фасет дзеркала. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фасет — фасе́т (від франц. facette – грань) 1. Скошена бічна грань чого-небудь, напр. ф. дзеркала. 2. Грань відшліфованого каменя. 3. Рогівка оматидія, тобто коленого з простих очок, з яких складається складне (фасеткове) око членистоногих. Інша назва – фасетка. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фасет — ФАСЕ́Т, а, ч., спец. Те саме, що фасе́тка. Фасет дзеркала; Фасет каменя. Словник української мови в 11 томах