фасет

фасе́т

(від франц. facette – грань)

1. Скошена бічна грань чого-небудь, напр. ф. дзеркала.

2. Грань відшліфованого каменя.

3. Рогівка оматидія, тобто коленого з простих очок, з яких складається складне (фасеткове) око членистоногих. Інша назва – фасетка.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фасет — фасе́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фасет — див. грань Словник чужослів Павло Штепа
  3. фасет — ФАСЕ́Т, а, ч., спец. Те саме, що фасе́тка. Фасет дзеркала; Фасет каменя. Словник української мови у 20 томах
  4. фасет — -а, ч., спец. Те саме, що фасетка. Фасет дзеркала. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фасет — ФАСЕ́Т, а, ч., спец. Те саме, що фасе́тка. Фасет дзеркала; Фасет каменя. Словник української мови в 11 томах