фасет
фасе́т
(від франц. facette – грань)
1. Скошена бічна грань чого-небудь, напр. ф. дзеркала.
2. Грань відшліфованого каменя.
3. Рогівка оматидія, тобто коленого з простих очок, з яких складається складне (фасеткове) око членистоногих. Інша назва – фасетка.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фасет — фасе́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фасет — див. грань Словник чужослів Павло Штепа
- фасет — ФАСЕ́Т, а, ч., спец. Те саме, що фасе́тка. Фасет дзеркала; Фасет каменя. Словник української мови у 20 томах
- фасет — -а, ч., спец. Те саме, що фасетка. Фасет дзеркала. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фасет — ФАСЕ́Т, а, ч., спец. Те саме, що фасе́тка. Фасет дзеркала; Фасет каменя. Словник української мови в 11 томах