фасад

Значення в інших словниках

1. фасад — фаса́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. фасад — [фасад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
3. фасад — ФАСА́Д, у, ч. 1. Зовнішній, лицьовий бік будівлі, що звичайно виходить на вулицю. Церква без бань, подовжаста, .. на фасаді піднімається дзвіничка оригінальної архітектури (І. Словник української мови у 20 томах
4. фасад — -у, ч. 1》 Зовнішній, лицьовий бік будівлі, що звичайно виходить на вулицю. || Кожен із зовнішніх боків будівлі. Боковий фасад будинку. 2》 спец. Вертикальна проекція об'єкта. 3》 перен., ірон. Про обличчя, вигляд людини спереду. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. фасад — Зовнішня стіна будинку разом з її архітектурними та декоративними елементами; розрізняють ф. відповідно до сторін світу (напр., західний ф.) або оточення (напр., садовий ф.). Універсальний словник-енциклопедія
6. фасад — ФАСА́Д (будинку), ЧОЛО́, ФАС заст., ФРОНТ діал. Крізь молоде листячко розлогих ясенів, осокорів, кленів, верб виднівся білий високий фасад з колонами (О. Десняк); Дах і чоло від налиплого моху сіріли (М. Зеров); Фас будинку; Дом.. мав перед фронтом чудовий зільник (О. Кобилянська). Словник синонімів української мови
7. фасад — ФАСА́Д, у, ч. 1. Зовнішній, лицьовий бік будівлі, що звичайно виходить на вулицю. Церква без бань, подовжаста,.. на фасаді піднімається дзвіничка оригінальної архітектури (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
8. фасад — (фр. < італ. — обличчя) 1. Проекція зовнішнього вигляду на площині. 2. Зовнішній вигляд певного боку або частини споруди. Вертикальні і горизонтальні розчленування, ритмічні чергування елементів... Архітектура і монументальне мистецтво