1. Великий тлумачний словник сучасної мови

фасад

фаса́д

-у, ч.

1》 Зовнішній, лицьовий бік будівлі, що звичайно виходить на вулицю.

|| Кожен із зовнішніх боків будівлі. Боковий фасад будинку.

2》 спец. Вертикальна проекція об'єкта.

3》 перен., ірон. Про обличчя, вигляд людини спереду.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фасад — фаса́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фасад — [фасад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
  3. фасад — ФАСА́Д, у, ч. 1. Зовнішній, лицьовий бік будівлі, що звичайно виходить на вулицю. Церква без бань, подовжаста, .. на фасаді піднімається дзвіничка оригінальної архітектури (І. Словник української мови у 20 томах
  4. фасад — фаса́д (франц. fagade, від face – обличчя, лице) зовнішній, лицьовий бік будівлі. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фасад — Зовнішня стіна будинку разом з її архітектурними та декоративними елементами; розрізняють ф. відповідно до сторін світу (напр., західний ф.) або оточення (напр., садовий ф.). Універсальний словник-енциклопедія
  6. фасад — ФАСА́Д (будинку), ЧОЛО́, ФАС заст., ФРОНТ діал. Крізь молоде листячко розлогих ясенів, осокорів, кленів, верб виднівся білий високий фасад з колонами (О. Десняк); Дах і чоло від налиплого моху сіріли (М. Зеров); Фас будинку; Дом.. мав перед фронтом чудовий зільник (О. Кобилянська). Словник синонімів української мови
  7. фасад — ФАСА́Д, у, ч. 1. Зовнішній, лицьовий бік будівлі, що звичайно виходить на вулицю. Церква без бань, подовжаста,.. на фасаді піднімається дзвіничка оригінальної архітектури (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  8. фасад — (фр. < італ. — обличчя) 1. Проекція зовнішнього вигляду на площині. 2. Зовнішній вигляд певного боку або частини споруди. Вертикальні і горизонтальні розчленування, ритмічні чергування елементів... Архітектура і монументальне мистецтво