французик

францу́зик

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. французик — ФРАНЦУ́ЗИК, а, ч. Пестл. до францу́з. Прощався [Прудивус] і з великим сьогодні французиком Філіппом Сганарелем, який завше бував у журбі веселим і в радощах – сумним (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
  2. французик — -а, ч. Пестл. до француз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. французик — ФРАНЦУ́ЗИК, а, ч. Пестл. до францу́з. Прощався [Прудивус] і з великим сьогодні французиком Філіппом Сганарелем, який завше бував у журбі веселим і в радощах — сумним (Ільч., Козацьк. роду… 1958, 416). Словник української мови в 11 томах