французик
ФРАНЦУ́ЗИК, а, ч.
Пестл. до францу́з.
Прощався [Прудивус] і з великим сьогодні французиком Філіппом Сганарелем, який завше бував у журбі веселим і в радощах – сумним (О. Ільченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- французик — францу́зик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- французик — -а, ч. Пестл. до француз. Великий тлумачний словник сучасної мови
- французик — ФРАНЦУ́ЗИК, а, ч. Пестл. до францу́з. Прощався [Прудивус] і з великим сьогодні французиком Філіппом Сганарелем, який завше бував у журбі веселим і в радощах — сумним (Ільч., Козацьк. роду… 1958, 416). Словник української мови в 11 томах