французи

ФРАНЦУ́ЗИ, ів, мн. (одн. францу́з, а, ч.; францу́женка, и, ж.).

Народ, що становить основне населення Франції.

Ішов 1848 рік. Заворушилися французи і махнули свого короля геть з престолу (Панас Мирний);

Він був з походження француз, І мав козацькі довгі вуса, І очі добрі та ясні (В. Сосюра);

Серед визволених найбільше було чехів та поляків, кілька росіянок та українок, кілька французів і навіть один араб (О. Гончар);

Якось, почувши ім'я Жанни д'Арк, вона весь вечір не давала матері спокою, аж поки та докладно не розповіла про подвиг юної француженки (М. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me