фуражир
фуражи́р
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фуражир — Харчовик, постачник Словник чужослів Павло Штепа
- фуражир — ФУРАЖИ́Р, а, ч. 1. Той, хто відає заготівлею, зберіганням та видачею фуражу в армії. Максим Кривоніс доручив йому [Мусію] бути за фуражира, він добре доглядав коней, а траплявся бій, брався й за мушкет (П. Панч); За два-три .. Словник української мови у 20 томах
- фуражир — -а, ч. 1》 Той, хто відає заготівлею, зберіганням та видачею фуражу. 2》 Сільськогосподарська машина, що готує фураж для згодовування. Навісний фуражир — машина для подрібнення соломи з скирт та вантаження її в причепи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фуражир — ФУРАЖИ́Р, а, ч. 1. Той, хто відає заготівлею, зберіганням та видачею фуражу в армії. Максим Кривоніс доручив йому [Мусію] бути за фуражира, він добре доглядав коней, а траплявся бій, брався й за мушкет (Панч, Гомон. Словник української мови в 11 томах