1. Орфографічний словник української мови

фуркотіння

фуркоті́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фуркотіння — ФУРКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. фуркоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Білогруд сидів біля водія, молоденького беручкого татарина, і, заколисаний одноманітним фуркотінням моторів, поспішав думками вперед (Ю. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
  2. фуркотіння — -я, с. Дія за знач. фуркотіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фуркотіння — ФУРКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. фуркоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Білогруд сидів біля водія, молоденького беручкого татарина, і, заколисаний одноманітним фуркотінням моторів, поспішав думками вперед (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 316). Словник української мови в 11 томах