футбол

футбо́л

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. футбол — у. копаний м'яч. Словник синонімів Караванського
  2. футбол — [фудбол] -лу, м. (на) -л'і Орфоепічний словник української мови
  3. футбол — Копанка Словник чужослів Павло Штепа
  4. футбол — ФУТБО́Л, у, ч. Спортивна гра, у якій гравці кожної з двох команд, б'ючи м'яч ногами, головою або тулубом, намагаються провести його у ворота супротивника якомога більше разів. Словник української мови у 20 томах
  5. футбол — футбол: ◊ при футболі кі́вати → кивати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. футбол — -у, ч. Спортивна гра, у якій гравці кожної з двох команд, б'ючи м'яч ногами, головою або тулубом, намагаються провести його у ворота супротивника якомога більше разів; сокер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. футбол — футбо́л (англ. football, від foot – ступня й ball – м’яч) спортивна командна гра з м’ячем. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. футбол — Командна спортивна гра; відбувається між 2 командами (по 11 спортсменів разом із воротарем у кожній) на футбольному полі; перемогу приносить перевага у кількості набраних очок (голів); основний час гри 2х45 хв. Універсальний словник-енциклопедія
  9. футбол — Футбо́л, -лу, -лові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. футбол — ФУТБО́Л у, ч. Спортивна гра, у якій гравці кожної з двох команд, б’ючи м’яч ногами, головою або тулубом, намагаються провести його у ворота супротивника якомога більше разів. Футбол проник у гущу народу, у всеньку її товщу, без його вже життя нема!... Словник української мови в 11 томах