1. Орфографічний словник української мови

хавтура

хавту́ра

іменник жіночого роду

побори натурою; хабар

арх.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хавтура — див. ХАБАР. Словник синонімів Караванського
  2. хавтура — див. хабар Словник синонімів Вусика
  3. хавтура — ХАВТУ́РА див. хавту́р. Словник української мови у 20 томах
  4. хавтура — див. хавтур. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хавтура — ХАБА́Р (плата службовій особі за якусь незаконну послугу як підкуп), МЗДА ірон., КАЛИ́М розм., ПІДНО́С заст., ПІДНО́ШЕННЯ заст., БАЗАРИ́НКА (БАСАРИ́НКА) заст., БАКШИ́Ш розм. заст., ХАВТУ́Р заст., ХАВТУ́РА заст., ХАПТУ́РА діал. Словник синонімів української мови
  6. хавтура — Хавту́р, -ту́ра́; -турі́, -рі́в (ч. р.) і хавту́ра, -ри; -ту́ри, -ту́р (ж. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. хавтура — ХАВТУ́РА див. хавту́р. Словник української мови в 11 томах
  8. хавтура — Хавтура, -ри ж. = хавтур. Шейк. Словник української мови Грінченка