хавчати

хавча́ти

дієслово недоконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хавчати — ХАВЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., розм. Видавати хрипкі звуки; хрипіти. Зачав мій Шпак пісні виводить, – Та ні – зовсім не те виходить: Хоч вельми-дуже запищить, Хоч не до прикладу хавчить (Л. Глібов). Словник української мови у 20 томах
  2. хавчати — -чу, -чиш, недок., розм. Видавати хрипкі звуки; хрипіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хавчати — ХРИПІ́ТИ (видавати горлом хрипкі звуки; говорити хрипко), ХАРЧА́ТИ розм., ХАВЧА́ТИ розм., РИПІ́ТИ розм. Цигуля з Юхимом .. витягли Невкипілого. Він бився в руках і не міг крикнути, лише хрипів, зціпивши зуби (А. Головко); — Це ти, Шовкун?... Словник синонімів української мови
  4. хавчати — Хавча́ти, -чу́, -чи́ш, -ча́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. хавчати — ХАВЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., розм. Видавати хрипкі звуки; хрипіти. Зачав мій Шпак пісні виводить,— Та ні — зовсім не те виходить: Хоч вельми-дуже запищить, Хоч не до прикладу хавчить (Гл., Вибр., 1957, 73). Словник української мови в 11 томах
  6. хавчати — Хавчати, -чу, -чиш гл. Хрипѣть слабо. Хоч вельми дуже запищить, хоч не до прикладу хавчить, або нявчить, мов по котячі. Гліб. Словник української мови Грінченка