хазяйський

хазя́йський

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хазяйський — [хаз’айс'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  2. хазяйський — ХАЗЯ́ЙСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до хазя́їн 1–4. Сомко почав саджати гостей своїх за довгий стіл. Шрама й Череваня посадив на покуті, сам сів на хазяйському місці, кінець стола (П. Словник української мови у 20 томах
  3. хазяйський — -а, -е. 1》 Прикм. до хазяїн 1-4). || Який походить із заможного роду; багатий, заможний. || Повен достатків, добре збудований, опоряджений. || Добре опоряджений. 2》 Власт. хазяїнові (у 1-4 знач.); такий, як у хазяїна. 3》 Пов'язаний з діяльністю хазяїна (у 1-4 знач.), з хазяйством (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хазяйський — ді́ло хазя́йське. Байдуже; роби (робіть), як знаєш (знаєте). — Прошу вас! З чого ж почнемо? — То вже діло хазяйське (Остап Вишня). хазя́йське о́ко. Господарський, дбайливий нагляд, догляд. Пропадало добро без хазяйського ока (М. Коцюбинський). Фразеологічний словник української мови
  5. хазяйський — ГОСПОДА́РСЬКИЙ (пов'язаний із веденням господарства), ХАЗЯ́ЙСЬКИЙ. — Маруся в мене всю господарську роботу робить (І. Нечуй-Левицький); Люди були такі спокійні, наче прийшли порадитись тільки в звичайних хазяйських справах (М. Коцюбинський). Словник синонімів української мови
  6. хазяйський — Хазя́йський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. хазяйський — ХАЗЯ́ЙСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до хазя́їн 1-4. Сомко почав саджати гостей своїх за довгий стіл. Шрама й Череваня посадив на покуті, сам сів на хазяйському місці, кінець стола (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. хазяйський — Хазяйський, -а, -е 1) Хозяйскій. Хазяйське око товар живить. Ном. № 9972. 2) хазяйський син, хазяйська дочка́. Сынъ, дочь уважаемаго хозяина, уважаемыхъ родителей. Словник української мови Грінченка