хазяйський

ХАЗЯ́ЙСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до хазя́їн 1–4.

Сомко почав саджати гостей своїх за довгий стіл. Шрама й Череваня посадив на покуті, сам сів на хазяйському місці, кінець стола (П. Куліш);

Двір заріс густою зеленою травою; не топче його хазяйська худоба та птиця (І. Нечуй-Левицький);

Гостей сливе нема .. Тільки хазяйський син з кимсь розмовляє в кутку (М. Коцюбинський);

// Який походить із заможного роду; багатий, заможний.

Старі відбивали його, щоб не женився на наймичці, а взяв собі хазяйську дочку, щоб і за нею було що-небудь (Панас Мирний);

Перша красуня на ввесь двір, біля якої упадало немало гожих хлопців, навіть і хазяйських синів із села, вона обрала собі до пари немолодого вже (років на десять старшого за неї) парубка (А. Головко);

// Повен достатків, добре збудований, опоряджений.

На Западинцях не видно було ні однієї хазяйської, доброї хати (І. Нечуй-Левицький);

// Добре опоряджений.

Один квартал села має вже тротуари, а вся центральна вулиця – акуратну хазяйську бруківку (Ю. Яновський).

2. Власт. хазяїнові (у 1–4 знач.); такий, як у хазяїна.

Червоногарячий гарний одеський пояс одрізняв його од простих рибалок, та гордий, сміливий вид і темні розумні очі виявляли щось хазяйське, отаманське (І. Нечуй-Левицький);

Він був тихий, неговіркий, завжди заклопотаний своєю зброєю, яку полюбив, мабуть, справжньою хазяйською любов'ю, як любив дома косу, заступ, граблі, все, чим мав трудитися (Ю. Бедзик).

3. Пов'язаний з діяльністю хазяїна (у 1–4 знач.), з хазяйством (у 3 знач.).

Довгенько ще вони стояли, судачили, рахували, поки не перевели розмову на врожаї, на посіви та на другі хазяйські турботи (Панас Мирний);

[Любов:] Я ж сказала, що даю хату на вечірку, значить, хазяйська частина справи вся на мені, а решта ваше діло (Леся Українка);

Ми увійшли до ванькирчика, бідно вмебльованого двома топчанами [тапчанами], сільської роботи ослончиками і великим столом, один кінець якого служив для писання, а другий призначався для всяких хазяйських потреб (М. Коцюбинський);

Грабарі збиралися біля вогнища і варили кашу. Старші, повечерявши, ще деякий час гомоніли про хазяйські справи та згадували старовину (С. Голованівський).