хазяйство

ХАЗЯ́ЙСТВО, а, с.

1. Виробнича, передусім сільськогосподарська, одиниця із засобами виробництва (землею, худобою і т. ін.); господарство (у 5 знач.).

Старий Гамза як не гаразд своє хазяйство вів, а проте усі його великі помістя були заложені в ломбард (Панас Мирний);

На добрім хазяйстві Палагна набралась тіла, стала повна й червона (М. Коцюбинський);

Спать, спать пора, роботи-бо чимало Узавтра: лаштуватись до весни Заздалегідь, як хазяям годиться Великого хазяйства гуртового (М. Рильський);

// Дім разом з предметами хатнього вжитку, надвірними будівлями, садибою.

Уставала Маруся раніш од усіх і лягала од усіх пізніш, бо, пораючись у дідусевім хазяйстві, було їй, вже казано вам, такого діла, що ой-ой! (Марко Вовчок);

Кирила прохали оглянути дачне хазяйство. Корова звалася Гашка, мала чудове вим'я і всім лизала руки (М. Коцюбинський).

2. Майно якого-небудь виробництва або виробничої одиниці (земельні угіддя, господарські будівлі, інвентар, продукти харчування і т. ін.).

На два ступені од дверей зелений горбик з лядою, – то погріб бабин. За хатою десять вишень та дві груші, – ото й усе хазяйство Хомишине... (І. Нечуй-Левицький);

// розм. Сукупність предметів, речей індивідуального вжитку.

Хлоп'ята .. подалися розшукувати Валерикове школярське хазяйство (О. Гончар).

3. Господарська діяльність; господарювання.

– Чи робоча ж твоя невістка? – спитала кума, -чи тямить хоч трохи в хазяйстві? (І. Нечуй-Левицький);

Скільки батько не нахиляв мене до хазяйства, але мене те не цікавило (з мемуарної літ.).

4. розм. Збірн. до хазя́їн 1.

Далі та далі почали усе більш, усе більш кури пропадати, та вже і не стерпіло хазяйство, пішли до волості (Г. Квітка-Основ'яненко).