хазяйство

ХАЗЯ́ЙСТВО, а, с.

1. Виробнича, передусім сільськогосподарська, одиниця із засобами виробництва (землею, худобою і т. ін.); господарство (у 5 знач.).

Старий Гамза як не гаразд своє хазяйство вів, а проте усі його великі помістя були заложені в ломбард (Мирний, IV, 1955, 204);

На добрім хазяйстві Палагна набралась тіла, стала повна й червона (Коцюб., II, 1955, 334);

Спать, спать пора, роботи-бо чимало Узавтра: лаштуватись до весни Заздалегідь, як хазяям годиться Великого хазяйства гуртового (Рильський, III, 1961, 119);

// Дім разом з предметами хатнього вжитку, надвірними будівлями, садибою.

Уставала Маруся раніш од усіх і лягала од усіх пізніш, бо, пораючись у дідусевім хазяйстві, було їй, вже казано вам, такого діла, що ой-ой! (Вовчок, І, 1955, 382);

Кирила прохали оглянути дачне хазяйство. Корова звалася Гашка, мала чудове вим’я і всім лизала руки (Коцюб., II, 1955, 218).

2. Майно якого-небудь виробництва або виробничої одиниці (земельні угіддя, господарські будівлі, інвентар, продукти харчування і т. ін.).

На два ступені од дверей зелений горбик з лядою,— то погріб бабин. За хатою десять вишень та дві груші,— ото й усе хазяйство Хомишине… (Н.-Лев., І, 1956, 72);

// розм. Сукупність предметів, речей індивідуального вжитку.

Хлоп’ята.. подалися розшукувати Валерикове школярське хазяйство (Гончар, Таврія, 1952, 106).

♦ Зво́дити (звести́) з хазя́йства див. зво́дити.

3. Господарська діяльність; господарювання.

— Чи робоча ж твоя невістка? — спитала кума, —чи тямить хоч трохи в хазяйстві? (Н.-Лев., II, 1956, 288);

Скільки батько не нахиляв мене до хазяйства, але мене те не цікавило (Збірник про Кроп., 1955, 50).

♦ Бу́ти (лиша́тися, лиши́тися, зостава́тися, зоста́тися і т. ін.) на хазя́йстві — бути хазяїном двору, залишатися поратися, порядкувати, доглядати що-небудь у дворі чи хаті.

Сама вона була на хазяйстві; паніматка пішла.. і наймичок забрала; а дочці наказала всякої роботи: і масло бити, і сметану збирати, і сир відгрівати (Свидн., Люборацькі, 1955, 6);

Зосталася генеральша сама собі на хазяйстві (Мирний, І, 1949, 200);

По хазя́йству по́ратися (бі́гати і т. ін.) — займатися господарством; господарювати.

В погожі дні Данько, напнувши на плечі материн латаний кожух, любить поратися надворі по хазяйству (Гончар, II, 1959, 199);

Захотілося, наприклад, Пашці вчитися. Тітка.. казала їй добросердечно: — ..А що ж, я по хазяйству сама тоді маю бігати? Навіщо ж ми тоді тебе брали? (Хотк., І, 1966, 122).

4. розм. Збірн. до хазя́їн 1.

Далі та далі почали усе більш, усе більш кури пропадати, та вже і не стерпіло хазяйство, пішли до волості (Кв.-Осн., II, 1956, 396).