хазяювати

хазяюва́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хазяювати — Господарювати, г. ґаздувати; (коло чого) поратися, клопотатися, порядкувати; (десь) верховодити, урядувати; (без дозволу) нишпорити. Словник синонімів Караванського
  2. хазяювати — див. хазяйнувати Словник синонімів Вусика
  3. хазяювати — [хаз'айуватие] -йуйу, -йуйеиш Орфоепічний словник української мови
  4. хазяювати — ХАЗЯЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Те саме, що хазяйнува́ти. Платон нікуди не ходив, хоч кожного вечора тягнули хлопці. – Не можу, знаєте, сам хазяюю... (М. Зарудний); “Хазяїн, – подумав Павло про Зарубу. – Бач, як про коней турбується?... Словник української мови у 20 томах
  5. хазяювати — -юю, -юєш, недок. Те саме, що хазяйнувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хазяювати — ГОСПОДАРЮВА́ТИ (займатися господарством), ХАЗЯЙНУВА́ТИ (ХАЗЯЇНУВА́ТИ рідше), ГОСПОДА́РИТИ рідше, ХАЗЯЮВА́ТИ рідше; ГАЗДУВА́ТИ діал. (перев. про сільське господарство). — Накупимо волів та коней та будемо господарювати (І. Словник синонімів української мови
  7. хазяювати — Хазяюва́ти, -зяю́ю, -зяю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. хазяювати — ХАЗЯЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Те саме, що хазяйнува́ти. Платон нікуди не ходив, хоч кожного вечора тягнули хлопці. — Не можу, знаєте, сам хазяюю… (Зар., На.. світі, 1967, 115); «Хазяїн,— подумав Павло про Зарубу.— Бач, як про коней турбується?... Словник української мови в 11 томах
  9. хазяювати — Хазяювати, -зяю́ю, -єш гл. 1) = хазяйнувати 1. Лучче було хазяювати, ніж по дорогах ходити. Рудч. Чп. 87. 2) Распоряжаться. Хазяюй тими грішми. Чуб. II. 380. Нехай чорт кіньми оре, а дівками хазяює. Ком. Пр. № 301. Словник української мови Грінченка