хазяювати

ГОСПОДАРЮВА́ТИ (займатися господарством), ХАЗЯЙНУВА́ТИ (ХАЗЯЇНУВА́ТИ рідше), ГОСПОДА́РИТИ рідше, ХАЗЯЮВА́ТИ рідше; ГАЗДУВА́ТИ діал. (перев. про сільське господарство). — Накупимо волів та коней та будемо господарювати (І. Нечуй-Левицький); Жінка лишилася сама з дочкою, і сама хазяйнує не гірше чоловіка (С. Чорнобривець); Прийди, милий, в мою хату Хазяїнувати (Т. Шевченко); — Гадаю.. заробити тілько, щоби мож купити ґрунт, — тоді піду та буду господарити (І. Франко); Є іще синок один ..Хазяює, як годиться (М. Шпак); Брати поженилися й допомагали нянькові ґаздувати (казка).

ГОСПОДАРЮВА́ТИ (вести домашнє господарство, виконувати домашні роботи), ХАЗЯЙНУВА́ТИ (ХАЗЯЇНУВА́ТИ рідше), ГОСПОДА́РИТИ рідше, ХАЗЯЮВА́ТИ рідше, ДОМУВА́ТИ заст., ГАЗДУВА́ТИ діал., ШАПАРЮВА́ТИ діал.; ГАЗДИ́НИТИ діал. (про жінку); ПОРЯДКУВА́ТИ, ПОРЯДЖА́ТИ діал. (давати лад). Прудка (невістка), як зайчик; і в хаті, й на дворі в'ється, порядкує, господарює (Марко Вовчок); — Моя жінка, доки жила, сиділа в хаті та хазяйнувала (І. Нечуй-Левицький); — Під приводом матері ти учитимешся хазяїнувати, учитимешся доглядати дітей (Панас Мирний); Рифка господарила дома, варила, прала, рубала дрова, шила і мила (І. Франко); Платон нікуди не ходив, хоч кожного вечора тягнули хлопці. — Не можу, знаєте, сам хазяюю... (М. Зарудний); Жала й Катря в економії з Остапом удвох. Заробили дві копи пшениці, як золото. Тепер домувала вже (А. Головко); — А, невісточка люба! Газдуєш? (Г. Хоткевич); Аж відмолодла (мати) з його приїздом, шапарює, не знає втоми (О. Гончар); — Зостанусь я тутечки, у Дубцях, буду вам господарства доглядати, поряджати (Марко Вовчок). — Пор. 1. вози́тися, 1. по́ратися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хазяювати — хазяюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. хазяювати — Господарювати, г. ґаздувати; (коло чого) поратися, клопотатися, порядкувати; (десь) верховодити, урядувати; (без дозволу) нишпорити. Словник синонімів Караванського
  3. хазяювати — див. хазяйнувати Словник синонімів Вусика
  4. хазяювати — [хаз'айуватие] -йуйу, -йуйеиш Орфоепічний словник української мови
  5. хазяювати — ХАЗЯЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Те саме, що хазяйнува́ти. Платон нікуди не ходив, хоч кожного вечора тягнули хлопці. – Не можу, знаєте, сам хазяюю... (М. Зарудний); “Хазяїн, – подумав Павло про Зарубу. – Бач, як про коней турбується?... Словник української мови у 20 томах
  6. хазяювати — -юю, -юєш, недок. Те саме, що хазяйнувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. хазяювати — Хазяюва́ти, -зяю́ю, -зяю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. хазяювати — ХАЗЯЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Те саме, що хазяйнува́ти. Платон нікуди не ходив, хоч кожного вечора тягнули хлопці. — Не можу, знаєте, сам хазяюю… (Зар., На.. світі, 1967, 115); «Хазяїн,— подумав Павло про Зарубу.— Бач, як про коней турбується?... Словник української мови в 11 томах
  9. хазяювати — Хазяювати, -зяю́ю, -єш гл. 1) = хазяйнувати 1. Лучче було хазяювати, ніж по дорогах ходити. Рудч. Чп. 87. 2) Распоряжаться. Хазяюй тими грішми. Чуб. II. 380. Нехай чорт кіньми оре, а дівками хазяює. Ком. Пр. № 301. Словник української мови Грінченка