халазія

халазі́я

іменник жіночого роду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. халазія — див. ПРОЧУХАНКА. Словник синонімів Караванського
  2. халазія — ХАЛАЗІ́Я, ї, ж., діал. Прочухан. – Зевес не дурно похвалявсь; Получиш добру халазію (І. Котляревський); Розійшовся чоловік із чортом – і байдуже собі: гуляє по шинках, розходжує з музикою по ярмарках, а чортяка тим часом готує йому добру халазію (О. Стороженко). Словник української мови у 20 томах
  3. халазія — I -ї, ж., мед.: Халазія кардії — стійке розширення кардіального отвору. II -ї, ж., діал. Прочухан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. халазія — ПОБО́Ї (удари, яких завдають кому-небудь), БИТТЯ́, БІ́ЙКА, БІЙ розм., ЛУ́ПКА розм., ХЛЬОСТ (ХЛЬОСТА) розм., ПРОЧУХА́Н розм., ПРОЧУХА́НКА розм., ПРИПА́РКА ірон., ЛУ́ПЕНЬ діал., ХЛЬО́РА діал., ХАЛАЗІ́Я діал. Словник синонімів української мови
  5. халазія — ХАЛАЗІ́Я, ї, ж., діал. Прочухан. — Зевес не дурно похвалявсь; Получиш добру халазію (Котл., І, 1952, 81); Розійшовся чоловік із чортом — і байдуже собі: гуляє по шинках, розходжує з музикою по ярмарках, а чортяка тим часом готує йому добру халазію (Стор., І, 1957, 53). Словник української мови в 11 томах
  6. халазія — Халазія, -зії ж. Трепка, взбучка, потасовка. Зевес не дурно похвалявсь: получит добру халазію він видавить з тебе олію. Котл. Ен. І. 29. Словник української мови Грінченка