халабудка

халабу́дка

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. халабудка — див. дім; прибудова; халабуда Словник синонімів Вусика
  2. халабудка — ХАЛАБУ́ДКА, и, ж. Зменш.-пестл. до халабу́да. Вони знов жили оба в убогій, голій, нужденній халабудці при Академічній улиці (І. Франко); Одні примостились під вокзалом чай пити; другі розтеклись по халабудках пивком прохолодитися (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  3. халабудка — -и, ж. Зменш.-пестл. до халабуда. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. халабудка — ХАЛАБУ́ДКА, и, ж. Зменш.-пестл. до халабу́да. Вони знов жили оба в убогій, голій, нужденній халабудці при Академічній улиці (Фр., IV, 1950, 252); Одні примостились під вокзалом чай пити; другі розтеклись по халабудках пивком прохолодитися (Мирний, III... Словник української мови в 11 томах
  5. халабудка — Халабуда, -ди ж. 1) Шалашъ. Напнемо халабуду. Мил. 102. 2) Легкая непрочная постройка, наскоро сдѣланная, — напр. временныя сѣни при хатѣ. Вас. 195. 3) Еврейская крытая бричка, родъ кибитки. Нечистий пре жидівську халабуду. Стор. ІІ. 39. Словник української мови Грінченка