харчання
харча́ння
іменник середнього роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- харчання — ХАРЧА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. харча́ти і звуки, утворювані цією дією. Його почало душити, і він простягся на ліжку без руху. Лише харчання свідчило, що життя ще не втекло зі старого тіла (І. Франко); Батько обережно відчинив двері. Словник української мови у 20 томах
- харчання — -я, с., розм. Дія за знач. харчати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- харчання — ХАРЧА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. харча́ти і звуки, утворювані цією дією. Його почало душити, і він простягся на ліжку без руху. Лише харчання свідчило, що життя ще не втекло зі старого тіла (Фр., IV, 1950, 184); Батько обережно відчинив двері. Словник української мови в 11 томах