харчання

харча́ння

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. харчання — ХАРЧА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. харча́ти і звуки, утворювані цією дією. Його почало душити, і він простягся на ліжку без руху. Лише харчання свідчило, що життя ще не втекло зі старого тіла (І. Франко); Батько обережно відчинив двері. Словник української мови у 20 томах
  2. харчання — -я, с., розм. Дія за знач. харчати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. харчання — ХАРЧА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. харча́ти і звуки, утворювані цією дією. Його почало душити, і він простягся на ліжку без руху. Лише харчання свідчило, що життя ще не втекло зі старого тіла (Фр., IV, 1950, 184); Батько обережно відчинив двері. Словник української мови в 11 томах