хвостяра
хвостя́ра
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хвостяра — ХВОСТЯ́РА, и, ч. Збільш. до хвіст 1, 3–8, 10. Хижий лев .. зирить вдалину, збуджено поляскує себе по спині довжезним хвостярою, шкірить гострі зуби, від нетерплячки аж язика висолоплює (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
- хвостяра — -и, ч. Збільш. до хвіст 1), 3-8), 10). Великий тлумачний словник сучасної мови
- хвостяра — ХВОСТЯ́РА, и, ч. Збільш, до хвіст 1, 3-8, 10. Хижий лев.. зирить вдалину, збуджено поляскує себе по спині довжезним хвостярою, шкірить гострі зуби, від нетерплячки аж язика висолоплює (Загреб., Шепіт, 1966, 29). Словник української мови в 11 томах