1. Словник української мови в 11 томах

хвостяра

ХВОСТЯ́РА, и, ч. Збільш, до хвіст 1, 3-8, 10.

Хижий лев.. зирить вдалину, збуджено поляскує себе по спині довжезним хвостярою, шкірить гострі зуби, від нетерплячки аж язика висолоплює (Загреб., Шепіт, 1966, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвостяра — хвостя́ра іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. хвостяра — ХВОСТЯ́РА, и, ч. Збільш. до хвіст 1, 3–8, 10. Хижий лев .. зирить вдалину, збуджено поляскує себе по спині довжезним хвостярою, шкірить гострі зуби, від нетерплячки аж язика висолоплює (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  3. хвостяра — -и, ч. Збільш. до хвіст 1), 3-8), 10). Великий тлумачний словник сучасної мови