1. Словник української мови в 11 томах

хвостяка

ХВОСТЯ́КА, и, ч. Збільш, до хвіст 1, 3-8, 10.

Здоровенний хвостяка (Сл. Гр.);

— І ти, може, скажеш, що Карпо дурний, гроші переводить, замість того, щоб купити яку хвостяку або свиняку на хазяйство… (Коцюб., І, 1955, 301);

— Мені б, Давиде Онопрійовичу, пару конячок на дві-три години. Заміс треба готувати на пташник. Там є пара хвостяк, та хотілося б якшвидше… (Добр., Тече річка.., 1961, 215).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвостяка — хвостя́ка іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хвостяка — ХВОСТЯ́КА, и, ч. Збільш. до хвіст 1, 3–8, 10. Коли це приходить ведмідяка [ведмідь] та ще з більшим хвостякою, як був у вовка, і теж став яєчка їсти (О. Воропай); Здоровенний хвостяка (Сл. Словник української мови у 20 томах
  3. хвостяка — -и, ч. Збільш. до хвіст 1), 3-8), 10). Великий тлумачний словник сучасної мови