1. Словник української мови в 11 томах

хвощ

ХВОЩ, а́, ч. (Еquisetum L.). Вища багаторічна спорова трав’яниста рослина з зеленим, перев. гіллястим стеблом і лускуватим листям; використовується в народній медицині.

Коли невірний вогник освітив низьку, врослу в грунт хатину, скрізь у очі полізло різне зілля: копитник і ракова шийка, ..хвощ і дивина, медунка і чемериця (Стельмах, І, 1962, 139);

Хвощ вважається необхідним компонентом у сумішах для лікування подагри і ревматизму (Лікар. рослини, 1958, 161);

Надводна, або тверда, рослинність (комиш, рогіз, очерет, хвощ, осока) здебільшого шкідлива для культурного рибництва (Колг. енц., II, 1956, 395);

// мн. хвощі́, і́в. Те саме, що хвощові́ ( див. хвощови́й).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвощ — хвощ іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хвощ — ХВОЩ, а́, ч. Вища багаторічна спорова трав'яниста рослина з зеленим, перев. гіллястим стеблом і лускуватим листям; використовується в народній медицині. Словник української мови у 20 томах
  3. хвощ — -а, ч. Вища багаторічна спорова трав'яниста рослина з зеленим, перев. гіллястим, стеблом і лускуватим листям. || мн. хвощі, -ів. Те саме, що хвощові (див. хвощовий). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хвощ — Хвощ, -ща м. раст. а) = хвоїщ а). ЗЮЗО. I. 121. б) — зі́мній = хвоїщ б). ЗЮЗО. I. 121. Словник української мови Грінченка