хижа
хи́жа
іменник жіночого роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хижа — (коло хати) КОМОРА, П. убога хата, ХАЛУПА, (собача) халабуда, будка, хижка Словник синонімів Караванського
- хижа — див. комора; прибудова; халабуда Словник синонімів Вусика
- хижа — ХИ́ЖА, і, ж., розм. 1. Те саме, що комо́ра 1, 2. Христя вийшла до хижі, незабаром унесла пляшку з горілкою, поставила на столі, й сама сіла (Панас Мирний); Вузлики з зерном так довго висіли під образами в хаті, аж намулили очі. Словник української мови у 20 томах
- хижа — -і, ж., розм. 1》 Те саме, що комора 1), 2). 2》 Те саме, що хата 1); невелика убога хата; халупа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хижа — КОМО́РА (будівля, приміщення для зберігання зерна, продуктів харчування, хатніх речей тощо), ХИ́ЖА розм., СИ́ПАНЕЦЬ діал., ШПИХЛІ́Р діал., СПІЖА́РНЯ заст., діал., ШАФА́РНЯ діал. Словник синонімів української мови
- хижа — Хи́жа, -жі, -жі, -жею; хи́жі, хиж Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хижа — ХИ́ЖА, і, ж., розм. 1. Те саме, що комо́ра 1, 2. Христя вийшла до хижі, незабаром унесла пляшку з горілкою, поставила на столі, й сама сіла (Мирний, II, 1954, 170); Вузлики з зерном так довго висіли під образами в хаті, аж намулили очі. Словник української мови в 11 томах
- хижа — 1. Приміщення хати, яке мало підсобне господарське призначення. Відгороджувалось від сіней невеликою перегородкою, яка могла доходити до стелі і тоді Х. використовувалась як комора або для спання влітку. Якщо... Архітектура і монументальне мистецтво
- хижа — Хижа, -жі ж. 1) Кдѣть, чуланъ, кладовая. Вас. 195. Чуб. VII. 388. На улицю не піду і дома не всижу; хиба піду підкопаюсь до дівчини в хижу. Мет. 116. Лагодила баба хижу: то тільки кішки лазили, а то вже й собаки стали лазити. Ном. № 7580. 2) = хата. Словник української мови Грінченка