1. Орфографічний словник української мови

хитрик

хи́трик

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хитрик — див. хитрий Словник синонімів Вусика
  2. хитрик — ХИ́ТРИК, а, ч., розм. Те саме, що хитру́н. Ну й хитрик з тебе! (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. хитрик — -а, ч., розм. Те саме, що хитрун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хитрик — ХИ́ТРИЙ ім. (людина, яка для досягнення чогось діє непрямими, нерідко обманними шляхами), ЛУКА́ВИЙ, КРУТІ́Й, КРУТЬКО́ розм., ВИ́КРУТЕНЬ, ХИТРУ́Н розм., ХИТРЮ́ГА підсил. розм., ЛУКА́ВЕЦЬ розм., ШЕ́ЛЬМА розм., КРУТИ́ХВІСТ розм., ЛИС розм., ЛИСИ́ЦЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. хитрик — ХИ́ТРИК, а, ч., розм.. Те саме, до хитру́н. Ну й хитрик з тебе! (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  6. хитрик — Хитрик, -ка м. Хитрецъ. Пу й хитрик з тебе! Харьк. Словник української мови Грінченка