хитрик

хи́трик

-а, ч., розм.

Те саме, що хитрун.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хитрик — хи́трик іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. хитрик — див. хитрий Словник синонімів Вусика
  3. хитрик — ХИ́ТРИК, а, ч., розм. Те саме, що хитру́н. Ну й хитрик з тебе! (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. хитрик — ХИ́ТРИЙ ім. (людина, яка для досягнення чогось діє непрямими, нерідко обманними шляхами), ЛУКА́ВИЙ, КРУТІ́Й, КРУТЬКО́ розм., ВИ́КРУТЕНЬ, ХИТРУ́Н розм., ХИТРЮ́ГА підсил. розм., ЛУКА́ВЕЦЬ розм., ШЕ́ЛЬМА розм., КРУТИ́ХВІСТ розм., ЛИС розм., ЛИСИ́ЦЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. хитрик — ХИ́ТРИК, а, ч., розм.. Те саме, до хитру́н. Ну й хитрик з тебе! (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  6. хитрик — Хитрик, -ка м. Хитрецъ. Пу й хитрик з тебе! Харьк. Словник української мови Грінченка