хлюпнути

Значення в інших словниках

1. хлюпнути — ХЛЮ́ПНУ́ТИ, хлю́пну́, хлю́пне́ш, док., що і прям. дод. 1. Однокр. до хлю́пати. Остап з Соломією потиху спустили пліт на річку. Він хлюпнув і глибоко осів у воду (М. Словник української мови у 20 томах
2. хлюпнути — хлюпну, хлюпнеш, док., перех. і неперех. 1》 Однокр. до хлюпати. 2》 Сильно политися, потекти звідкись. || Сильно полити (про дощ). || на кого – що. Линути, бризнути на кого-, що-небудь. || розм. Раптово политися з очей (про сльози). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хлюпнути — ЛИНУ́ТИ (почати литися раптово й з великою силою), ПОЛИ́ТИ, ПОЛИ́ТИСЯ, ПОСИ́ПАТИ, ХЛИ́НУТИ підсил., РИ́НУТИ підсил., ХЛЮ́ПНУТИ, БУРХНУ́ТИ розм., БУ́ХНУТИ розм., ПОЛЛЯ́ТИСЯ рідко; ПОРИ́НУ́ТИ розм., УПЕРІ́ЩИТИ (ВПЕРІ́ЩИТИ) розм. Словник синонімів української мови
4. хлюпнути — Хлю́пнути, -ну, -неш; хлю́пни́, -ні́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. хлюпнути — ХЛЮ́ПНУ́ТИ, хлю́пну́, хлю́пне́ш, док., перех. і неперех. 1. Однокр. до хлю́пати. Остап з Соломією потиху спустили пліт на річку. Він хлюпнув і глибоко осів у воду (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
6. хлюпнути — Хлюпнути, -ну, -неш гл. одн. в. отъ хлюпати. Плеснуть. Водою йде — не хлюпне. Ном., стр. 291, № 24. Словник української мови Грінченка