1. Орфографічний словник української мови

хорбак

хорба́к 1

іменник чоловічого роду

хребет

діал.

хорба́к 2

іменник чоловічого роду, істота

людина незнатного походження

діал.

хорба́к 3

іменник чоловічого роду, істота

хробак

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хорбак — ХОРБА́К, а́, ч., діал. 1. Хребет. – Ти будь контетний [задоволений], як маєш на хорбаці дранку (В. Стефаник). 2. діал. Людина незнатного походження; худорідний. 3. Хробак. Словник української мови у 20 томах
  2. хорбак — -а, ч., діал. Хребет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хорбак — СПИ́НА (задня частина тулуба людини), ХРЕБЕ́Т розм., ГОРБ розм., ХРЕБТИ́НА розм., ХОРБА́К діал. Чіпка лежить на спині, дивиться в блакитне небо (Панас Мирний); — Стій! — раптом штовхнув він візника в спину, — не бачиш, приїхав (М. Словник синонімів української мови
  4. хорбак — ХОРБА́К, а́, ч., діал. Хребет. — Ти будь контетний [задоволений], як маєш на хорбаці дранку (Стеф., І, 1949, 138). Словник української мови в 11 томах
  5. хорбак — Хорбак, -ка м. 1) Худородный человѣкъ. Желех. 2) = хробак. Желех. Словник української мови Грінченка