1. Словник синонімів української мови

хорбак

СПИ́НА (задня частина тулуба людини), ХРЕБЕ́Т розм., ГОРБ розм., ХРЕБТИ́НА розм., ХОРБА́К діал. Чіпка лежить на спині, дивиться в блакитне небо (Панас Мирний); — Стій! — раптом штовхнув він візника в спину, — не бачиш, приїхав (М. Коцюбинський); Хлоп стоїть на кретовані З оберемком на хребті (І. Франко); Всяк знає, як багач дбає: не своїм горбом, а чужим добром (прислів'я); І швендяв по селу підгопуючою ходою невдатний пасічник, покусаний, злий, із скособоченою хребтиною (В. Большак).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хорбак — хорба́к 1 іменник чоловічого роду хребет діал. хорба́к 2 іменник чоловічого роду, істота людина незнатного походження діал. хорба́к 3 іменник чоловічого роду, істота хробак діал. Орфографічний словник української мови
  2. хорбак — ХОРБА́К, а́, ч., діал. 1. Хребет. – Ти будь контетний [задоволений], як маєш на хорбаці дранку (В. Стефаник). 2. діал. Людина незнатного походження; худорідний. 3. Хробак. Словник української мови у 20 томах
  3. хорбак — -а, ч., діал. Хребет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хорбак — ХОРБА́К, а́, ч., діал. Хребет. — Ти будь контетний [задоволений], як маєш на хорбаці дранку (Стеф., І, 1949, 138). Словник української мови в 11 томах
  5. хорбак — Хорбак, -ка м. 1) Худородный человѣкъ. Желех. 2) = хробак. Желех. Словник української мови Грінченка