хохол
хохо́л 1
іменник чоловічого роду
чуб
розм.
хохо́л 2
іменник чоловічого роду, істота
про українця
зневажл.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хохол — ХОХО́Л, хохла́, ч., розм. Зневажлива назва українця. – Хочеш, вуса тобі для хвацькості залишу? Ваш брат хохол завжди при вусах (З. Тулуб); – Ну, ти, хохол. Все тобі смішки, – Андрій Єрмолаєв явно заздрить благодушності Гладкого (О. Словник української мови у 20 томах
- хохол — хохла, ч., розм. Зневажл. назва українця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хохол — ХОХО́Л, хохла́, ч., заст., розм. Зневажлива назва українця. — Хочеш, вуса тобі для хвацькості залишу? Ваш брат хохол завжди при вусах (Тулуб, В степу.., 1964, 28); — Ну, ти, хохол. Все тобі смішки,— Андрій Єрмолаєв явно заздрить благодушності Гладкого (Довж., Зач. Десна, 1957, 415). Словник української мови в 11 томах
- хохол — Хохол, -ла м. = хохолаз. Вх. Уг. 273. Словник української мови Грінченка