1. Словник української мови в 11 томах

хохол

ХОХО́Л, хохла́, ч., заст., розм. Зневажлива назва українця.

— Хочеш, вуса тобі для хвацькості залишу? Ваш брат хохол завжди при вусах (Тулуб, В степу.., 1964, 28);

— Ну, ти, хохол. Все тобі смішки,— Андрій Єрмолаєв явно заздрить благодушності Гладкого (Довж., Зач. Десна, 1957, 415).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хохол — хохо́л 1 іменник чоловічого роду чуб розм. хохо́л 2 іменник чоловічого роду, істота про українця зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. хохол — ХОХО́Л, хохла́, ч., розм. Зневажлива назва українця. – Хочеш, вуса тобі для хвацькості залишу? Ваш брат хохол завжди при вусах (З. Тулуб); – Ну, ти, хохол. Все тобі смішки, – Андрій Єрмолаєв явно заздрить благодушності Гладкого (О. Словник української мови у 20 томах
  3. хохол — хохла, ч., розм. Зневажл. назва українця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хохол — Хохол, -ла м. = хохолаз. Вх. Уг. 273. Словник української мови Грінченка