1. Орфографічний словник української мови

хрокало

хро́кало

іменник середнього роду

рибальський прилад, яким б'ють по воді, ловлячи рибу сіткою)

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрокало — I (риб.), бовт, бовтало, полохало, хрокач II див. бовтало Словник синонімів Вусика
  2. хрокало — ХРО́КАЛО, а, с. Рибальський пристрій яким б'ють по воді, наганяючи в сітку або невід рибу. “Хрокало” – це дерев'яна така штука, всередині видовбана, ну, як ото глечик, чи що, і надіта на довгу палицю (Остап Вишня); Рівно й чисто... Словник української мови у 20 томах
  3. хрокало — -а, с. Рибальський прилад, яким б'ють по воді, ловлячи рибу сіткою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хрокало — ХРО́КАЛО, а, с. Рибальський прилад, яким б’ють по воді, ловлячи рибу сіткою. «Хрокало» — це дерев’яна така штука, всередині видовбана, ну, як ото глечик, чи що, і надіта на довгу палицю (Вишня, І, 1956, 156); Рівно й чисто... Словник української мови в 11 томах
  5. хрокало — Хрокало, -ла с. = бовт 1. Мнж. 193. Словник української мови Грінченка