1. Орфографічний словник української мови

хрокач

хрока́ч

іменник чоловічого роду, істота

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрокач — див. хрокало Словник синонімів Вусика
  2. хрокач — ХРОКА́Ч, а́, ч., діал. Хрокало, рохкало. Діди йшли з сітками і хрокачами дуже поволі, ніби на звичайну нічну рибну ловлю (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
  3. хрокач — -а, ч., діал. Хрокало. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хрокач — ХРОКА́Ч, а́, ч., діал. Хрокало. Діди йшли з сітками і хрокачами дуже поволі, ніби на звичайну нічну рибну ловлю (Довж., III, 1960, 383). Словник української мови в 11 томах