хрупіт
хру́піт
іменник чоловічого роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хрупіт — ХРУ́ПІТ, поту, ч., розм. Тріск, хрускіт. Повітря тряслося від брязкоту, хрупоту, стогону, лементу, від звірячих вигуків і прокльонів (М. Старицький). Словник української мови у 20 томах
- хрупіт — -поту, ч., розм. Тріск, хрускіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хрупіт — ХРУ́ПІТ, поту, ч., розм. Тріск, хрускіт. Повітря тряслося від брязкоту, хрупоту, стогону, лементу, від звірячих вигуків і прокльонів (Стар., Облога.., 1961, 74). Словник української мови в 11 томах