хрупіт

хру́піт

іменник чоловічого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрупіт — ХРУ́ПІТ, поту, ч., розм. Тріск, хрускіт. Повітря тряслося від брязкоту, хрупоту, стогону, лементу, від звірячих вигуків і прокльонів (М. Старицький). Словник української мови у 20 томах
  2. хрупіт — -поту, ч., розм. Тріск, хрускіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хрупіт — ХРУ́ПІТ, поту, ч., розм. Тріск, хрускіт. Повітря тряслося від брязкоту, хрупоту, стогону, лементу, від звірячих вигуків і прокльонів (Стар., Облога.., 1961, 74). Словник української мови в 11 томах