1. Словник української мови в 11 томах

хрупіт

ХРУ́ПІТ, поту, ч., розм. Тріск, хрускіт.

Повітря тряслося від брязкоту, хрупоту, стогону, лементу, від звірячих вигуків і прокльонів (Стар., Облога.., 1961, 74).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрупіт — хру́піт іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хрупіт — ХРУ́ПІТ, поту, ч., розм. Тріск, хрускіт. Повітря тряслося від брязкоту, хрупоту, стогону, лементу, від звірячих вигуків і прокльонів (М. Старицький). Словник української мови у 20 томах
  3. хрупіт — -поту, ч., розм. Тріск, хрускіт. Великий тлумачний словник сучасної мови