хрущик

хру́щик 1

іменник чоловічого роду, істота

хрущ

хру́щик 2

іменник чоловічого роду

вергун — печиво

частіше вживається у множині

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрущик — ХРУ́ЩИК¹, а, ч. Зменш.-пестл. до хрущ. – А то якось квасолю полю, а воно, як курчатко, біжить із садка і хрущика на лопушині несе (А. Тесленко); Як лиш май настав чудовий, Хрущики, немов у змові, Всі в один збудились день (Уляна Кравченко). ХРУ́ЩИК² див. хру́щики. Словник української мови у 20 томах
  2. хрущик — I -а, ч. Зменш.-пестл. до хрущ. II див. хрущики. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хрущик — ВЕРГУНИ́ (смажене в смальці або олії солодке печиво, що має форму довгастих смужечок), ХРУ́ЩИКИ, ХРУСТИ́, ВЕРТУНИ́ діал. Вчителька поставила на стіл тарілку з хрускотливими вергунами (О. Донченко); Разом з варенухою подали на стіл яблука, груші, горіхи, хрусти (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови
  4. хрущик — Хру́щик, -ка; -щики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. хрущик — ХРУ́ЩИК¹, а, ч. Зменш.-пестл. до хрущ. — А то якось квасолю полю, а воно, як курчатко, біжить із садка і хрущика на лопушині несе (Тесл., З книги життя, 1949, 16); Як лиш май настав чудовий, Хрущики, немов у змові, Всі в один збудились день (У. Кравч., Вибр., 1958, 201). ХРУ́ЩИК² див. хру́щики. Словник української мови в 11 томах
  6. хрущик — Хрущик, -ка м. 1) ум. отъ хрущ. 2) = вергун? То курчата, хрущики, то сухарики, то що, — все, що мати для Масі набрала, щоб дитина не мліла голодом. Св. Л. 78. Словник української мови Грінченка