хрущик

Значення в інших словниках

1. хрущик — хру́щик 1 іменник чоловічого роду, істота хрущ хру́щик 2 іменник чоловічого роду вергун — печиво частіше вживається у множині Орфографічний словник української мови
2. хрущик — ХРУ́ЩИК¹, а, ч. Зменш.-пестл. до хрущ. – А то якось квасолю полю, а воно, як курчатко, біжить із садка і хрущика на лопушині несе (А. Тесленко); Як лиш май настав чудовий, Хрущики, немов у змові, Всі в один збудились день (Уляна Кравченко). ХРУ́ЩИК² див. хру́щики. Словник української мови у 20 томах
3. хрущик — ВЕРГУНИ́ (смажене в смальці або олії солодке печиво, що має форму довгастих смужечок), ХРУ́ЩИКИ, ХРУСТИ́, ВЕРТУНИ́ діал. Вчителька поставила на стіл тарілку з хрускотливими вергунами (О. Донченко); Разом з варенухою подали на стіл яблука, груші, горіхи, хрусти (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови
4. хрущик — Хру́щик, -ка; -щики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. хрущик — ХРУ́ЩИК¹, а, ч. Зменш.-пестл. до хрущ. — А то якось квасолю полю, а воно, як курчатко, біжить із садка і хрущика на лопушині несе (Тесл., З книги життя, 1949, 16); Як лиш май настав чудовий, Хрущики, немов у змові, Всі в один збудились день (У. Кравч., Вибр., 1958, 201). ХРУ́ЩИК² див. хру́щики. Словник української мови в 11 томах
6. хрущик — Хрущик, -ка м. 1) ум. отъ хрущ. 2) = вергун? То курчата, хрущики, то сухарики, то що, — все, що мати для Масі набрала, щоб дитина не мліла голодом. Св. Л. 78. Словник української мови Грінченка