1. Орфографічний словник української мови

худосочний

худосо́чний

прикметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. худосочний — ХУДОСО́ЧНИЙ, а, е, розм. Виснажений, змарнілий. Печальний, або нерішучий, або приголомшений гамом, топтався він, крутячи шиєю тонкою і худосочною (М. Бажан); // перен. Кволий, слабий. Словник української мови у 20 томах
  2. худосочний — -а, -е, розм. Виснажений, змарнілий. || перен. Кволий, слабий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. худосочний — ХУДОСО́ЧНИЙ, а, е, розм. Виснажений, змарнілий. Печальний, або нерішучий, або приголомшений гамом, топтався він, крутячи шиєю тонкою і худосочною (Бажан, Італ. зустрічі, 1961, 18); // перен. Кволий, слабий. Словник української мови в 11 томах