1. Великий тлумачний словник сучасної мови

худосочний

худосо́чний

-а, -е, розм.

Виснажений, змарнілий.

|| перен. Кволий, слабий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. худосочний — худосо́чний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. худосочний — ХУДОСО́ЧНИЙ, а, е, розм. Виснажений, змарнілий. Печальний, або нерішучий, або приголомшений гамом, топтався він, крутячи шиєю тонкою і худосочною (М. Бажан); // перен. Кволий, слабий. Словник української мови у 20 томах
  3. худосочний — ХУДОСО́ЧНИЙ, а, е, розм. Виснажений, змарнілий. Печальний, або нерішучий, або приголомшений гамом, топтався він, крутячи шиєю тонкою і худосочною (Бажан, Італ. зустрічі, 1961, 18); // перен. Кволий, слабий. Словник української мови в 11 томах