царя

царя́

іменник середнього роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. царя — див. царевич Словник синонімів Вусика
  2. царя — ЦАРЯ́, ря́ти, с., розм. Царське дитя. Чи буде суд! Чи буде кара! Царям, царятам на землі? (Т. Шевченко); [Чернишевський: ] З корінням треба знищить давній лад, Щоб не було ні панства, ні царят (І. Кочерга). Словник української мови у 20 томах
  3. царя — -яти, с., розм. Царське дитя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. царя — ЦАРЯ́, я́ти, с., розм. Царське дитя. Чи буде суд! Чи буде кара! Царям, царятам на землі? (Шевч., II, 1963, 411); [Чернишевський: ] З корінням треба знищить давній лад, Щоб не було ні панства, ні царят (Коч., III, 1956, 195). Словник української мови в 11 томах
  5. царя — Царя, -ряти с. = цареня. Шевч. ІІ. 13. Словник української мови Грінченка