царя
царя́
іменник середнього роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- царя — див. царевич Словник синонімів Вусика
- царя — ЦАРЯ́, ря́ти, с., розм. Царське дитя. Чи буде суд! Чи буде кара! Царям, царятам на землі? (Т. Шевченко); [Чернишевський: ] З корінням треба знищить давній лад, Щоб не було ні панства, ні царят (І. Кочерга). Словник української мови у 20 томах
- царя — -яти, с., розм. Царське дитя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- царя — ЦАРЯ́, я́ти, с., розм. Царське дитя. Чи буде суд! Чи буде кара! Царям, царятам на землі? (Шевч., II, 1963, 411); [Чернишевський: ] З корінням треба знищить давній лад, Щоб не було ні панства, ні царят (Коч., III, 1956, 195). Словник української мови в 11 томах
- царя — Царя, -ряти с. = цареня. Шевч. ІІ. 13. Словник української мови Грінченка