царя

ЦАРЯ́, я́ти, с., розм. Царське дитя.

Чи буде суд! Чи буде кара! Царям, царятам на землі? (Шевч., II, 1963, 411);

[Чернишевський: ] З корінням треба знищить давній лад, Щоб не було ні панства, ні царят (Коч., III, 1956, 195).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. царя — царя́ іменник середнього роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. царя — див. царевич Словник синонімів Вусика
  3. царя — ЦАРЯ́, ря́ти, с., розм. Царське дитя. Чи буде суд! Чи буде кара! Царям, царятам на землі? (Т. Шевченко); [Чернишевський: ] З корінням треба знищить давній лад, Щоб не було ні панства, ні царят (І. Кочерга). Словник української мови у 20 томах
  4. царя — -яти, с., розм. Царське дитя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. царя — Царя, -ряти с. = цареня. Шевч. ІІ. 13. Словник української мови Грінченка