1. Орфографічний словник української мови

цвигати

цви́гати

дієслово недоконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвигати — ЦВИ́ГАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. кого, що. Стьобати, шмагати батогом, різкою і т. ін. 2. з чого. Лити, литися струменем. Словник української мови у 20 томах
  2. цвигати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 перех. Стьобати, шмагати батогом, різкою і т. ін. 2》 неперех. Бити, литися струменем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цвигати — ЛИ́ТИСЯ (про будь-яку рідину), ЛЛЯ́ТИСЯ рідше, ТЕКТИ́, ЛИ́ТИ, БІ́ГТИ, ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, ТОЧИ́ТИСЯ, РИ́НУТИ підсил., ЦІДИ́ТИ підсил., ЮШИ́ТИ підсил., СИ́ПАТИСЯ розм., ХЛЮЩА́ТИ розм., ЦІ́ВКОЮ БИ́ТИ підсил. розм., ТОКУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. цвигати — ЦВИ́ГАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. перех. Стьобати, шмагати батогом, різкою і т. ін. 2. неперех. Бити, литися струменем. Словник української мови в 11 томах
  5. цвигати — Цви́гати, -гаю, -єш, одн. в. цвигнути, -ну, -неш гл. Хлестать чѣмъ нибудь, напр. кнутомъ, хлестнуть. Словник української мови Грінченка